Блог Любові Череватої "Соціофобія у дитини"

Що таке альфа-комплекс? Почнемо з того, що альфа-комплекс багатогранний і має різні прояви. Деякі альфа-діти демонструють владність і директивність, домінування й контроль; вони відчувають себе найбільш комфортно тоді, коли керують і дають указівки. Інші альфа-діти поводяться, наче квочки, які прагнуть піклуватись про тих, хто їх оточує, особливо про слабких і пригноблених. Ще один із проявів альфа-комплексу – це бажання та прагнення бути першим, кращим або найбільш обізнаним. І останнє його «обличчя» – прагнення до домінування з використанням слабкості та вразливих місць інших людей. Прояви альфа-комплексу численні й різноманітні, але в їх основі лежать одні й ті самі основні інстинкти. Ці інстинкти можна називати альфа-інстинктами. З передісторії. Здавалось би, розмірковуючи про прив'язаність, логічно зробити такий висновок: супутнім фактором виховання повинна бути прив'язаність дітей до дорослих, які відповідальні за них. Однак усе більша кількість дітей обертається

Підлітки, як і дорослі, переживають стреси. Проте молоді люди часто не володіють необхідними навичками для того, щоб упоратися з ними. Коли стрес стає занадто інтенсивним або тривалим, він перетворюється на стан, що іноді називають «токсичним» стресом, наслідки якого можуть тривати все життя. Коли наш організм піддається стресу, у ньому відбувається гормональний сплеск і зростає рівень кортизолу. При цьому підвищується частота дихання й серцебиття та сповільнюються такі другорядні процеси, як травлення та імунна відповідь. Таку реакцію часто називають ефектом «бий, біжи або замри». Нормальний стрес  може бути корисним, допомагаючи підліткам підготуватись до майбутніх труднощів, таких як випускні іспити або співбесіда при прийомі на роботу. Але вплив «токсичного» стресу може призвести до депресії, почуття тривоги й появи залежностей, а також до фізичних проблем зі здоров'ям у дорослому житті, таких як хвороби серця й захворювання печінки. У Центрі розвитку дитини в Гарвард

Життя підлітка чимось схоже на життя всередині скороварки. Одночасне існування таких завдань, як досягнення успіху у школі, участь у позашкільних заходах, громадські роботи, робота в неповний робочий день (для деяких), урегулювання взаємин з дорослими й однолітками й управління собою в умовах гормональних змін може перетворитись на  передумови  справжнього емоційного зриву. Батькам підлітка важливо знати, коли та як йому допомогти впоратись із психологічним тиском і як не додати в його життя нових  стресів . Як і в більшості ситуацій, рецепт успіху починається з належного та своєчасного спілкування. Шукайте природні можливості для перевірки стану вашого підлітка Ставте запитання тоді, коли ваш підліток найбільш схильний сприймати їх. В ідеалі це може бути випадковий спокійний момент, коли нікому з вас не треба поспішати. А ось ставити дитині запитання відразу ж після школи або коли вся родина зібралась за вечерею – не найоптимальніший варіант, який часто тільки підсилює її ст

Соціальна фобія – це розлад, при якому дитина настільки чутлива до найменшої зміни свого емоційного стану, що надмірно загострено сприймає й відчуває свою незручність і збентеження в тих ситуаціях, коли їй необхідно перебувати серед людей або контактувати з ними. У зв'язку з цим у неї формується інтенсивний ірраціональний страх перед будь-якими соціально значущими ситуаціями – вона боїться публічної критики, осуду й навіть просто уваги до себе тих, хто її оточує. І завжди турбується про те, щоб не сказати або не зробити чогось, що може поставити її в незручне становище перед людьми, які знаходяться поруч. Соціальну фобію (соціофобію, соціальний тривожний розлад) часто плутають із нерішучістю та  сором'язливістю , однак вона є більш серйозною проблемою й вимагає дуже делікатного й тонкого підходу. Соціальна фобія може проявлятись у двох основних формах. Вона може бути спрямована на дію, пов'язану із соціальним контактом, при цьому дитина боїться виконувати навіть най